***
Осенней ночью мы впадаем в ересь.
По всей округе — проба желтизны:
бушует охра светом новизны,
есть мёд, а есть лимонно-жёлтый вереск.
Сей терпкий воздух — только лишь возник —
пьянит, как из подвалов винных херес;
в объятьях, словно в лоне целизны,
рождается извечно-юный эрос.
Нам, грешным, осень не желала зла,
простим ей ненасытность пылким братством, —
но отступает золотая мгла,
нам скучно вместе, и должна сознаться:
не от любви — от пылкого тепла
дрожали утомлённые тела.
Перевод с украинского
Люцина Хворост
***
Ми впали вдвох у цю осінню єресь.
Є проби золота — і жовтизни:
є вохра, що цяткує ясени,
є мед, а є лимонно-жовтий верес.
Терпке повітря — ти лише вдихни —
хмелить, мов зі шляхетських винниць херес;
і в стиску рук, як в лоні первини,
народжується вічноюний ерос.
Нам грішна осінь не бажала зла,
простімо їй цей жар і цю ненатлість, —
та відступає золота імла,
нам сумно вдвох, і тяжко нам зізнатись:
не від кохання — від жаги тепла
тремтіли наші стомлені тіла.
2014