Стрітення старослов'янською означає і зустріч, і радість. З V віку відзначають Стрітення Господнє:
Воно залишається пам'ятю, як Марія принесла Сина до Храму на 40-й день по народженні,
як стрілися з немовлям праведний старець Симеон та пророчиця Ганна...
Й про інше: бо усе Боже у Нім перетинається та єднається!
А світлинка з нету весною наскрізь і нас крізь, — і, трішечки забігаючи вперед, на нiчний прихiд весни:
зашарілась темрява, й сіріє;
з променів досвітних ще не гріє:
холодИ стоять, не колихнуться,
доки світ зо світлом не зіткнуться...
...а весна навшпиньках, мов злодюжка, —
або на пуантах балеринка, —
це з її слідів по товщі ночі —
голубіють й проліскові очі!
сонце зводиться, сніги крохмалить, —
вітер себе ковзанкою бавить, —
то летить, то зльоту посковзнеться, —
і росою сніговою вп’ється...
...а весна навшпиньках, мов злодюжка, —
або, я ж кажУ вам, балеринка, —
й невагомі кроки на світанні —
по купинах синьооких ранніх!!
проявилось небо, повне синьки, —
свіжої, розведеної ниньки, —
на світанок, що зійшовсь з весною —
на подвійне свято й нам з тобою...
...бо весна навшпиньках — не злодюжка!!!
на пуантах — юна, — балеринка!!!
й перейшла з дитячого — в дівоче!!!
й небом повні — а й душею, — о-о-чі...
А виспіване http://www.stihi.in.ua/list.php?author=49044&poem=3240 задовго до цієї навали тієї орди.