перевод с украинского
стиха Леси Украинки
"Коли дивлюсь глибоко в любі очі",
источник здесь:
http://www.stihi.ru/2011/04/22/32 (оригинал -1-)
Когда гляжу я вглубь очей любимых,
душа моя полна цветов незримых.
Душе светло, в ней зори золотые.
Летят слова, но все они пустые.
Не те слова живут в моих мечтах,
когда я ночью грежу в полуснах.
Возможно, слов таких нет в нашей мове,
но целый мир сокрыт тут в каждом слове.
Я плачу и смеюсь, дрожу и млею,
но вымолвить тех слов я вслух не смею.
Оригинал:
Коли дивлюсь глибоко в любі очі,
в душі цвітуть якісь квітки урочі,
в душі квітки і зорі золотії,
а на устах слова, але не тії,
усе не ті, що мріються мені,
коли вночі лежу я у півсні.
Либонь, тих слів немає в жодній мові,
та цілий світ живе у кожнім слові,
і плачу я й сміюсь, тремчу і млію,
та вголос слів тих вимовить не вмію…