Григорій Савич нас навчає,
Що той, хто щастя не знайде,
Він зміст життя вже не пізнає,
Отож нещасним і помре.
По - різному це розуміють люди,
Гадають, щастя є любов,
А інші, про таке лиш мріють,
Ії шукають знов і знов.
Одні у праці здобувають,
В самопізнанні вищих сфер,
Хоча вони і Бога знають,
Не стануть хай як Агосфер.
травень 2008 рік.