вольный перевод с украинского
стиха Елены Каминской "Паперові почуття",
источник здесь:
http://www.stihi.ru/2016/07/27/8449
Любовь твоя ко мне -
всего лишь сон во сне...
Проснёшься иногда...
Покинешь навсегда...
Ты крепче обними
и всю меня прими.
Лекарством нужным я
приму тебя, любя.
Помалу и без них
я всё же проживу.
Привыкнув к морю, я
уж ручейком не стихну.
Напрасно не тяни
с напрягом тетиву,
стрелу не выпускай -
и я тогда не сникну.
Контактов прямота
разумна, не грешна.
Прости мои
бумажные страданья.
Не злись, что вновь уста
поврозь, и я одна.
Не уходи
в души воспоминанья!
Оригинал:
Кохання до мене – це сон твій у сні…
Прокинешся врешті… Покинеш навіки…
Обійми всі щирі, та все ж затісні,
Приймаються, ніби потрібнії ліки
Дозовано, я і без них проживу…
Як звикну до моря тепла, то струмочком
Не втішусь, тому не тягни тетяву,
Стрілу не пускай, бо вмирати не хочу…
Відвертість стосунків – є святість, не гріх…
Пробач за мої почуття паперові…
Не сердься, що вуст не торкаюсь твоїх,
Що тільки словами жадаю любові…