***

Я із тих невипадкових перехожих
;Бруклін, я сумую за тобою ...;
Ти і я два дивовижно схожих;
Наче гомін океанського прибою;;

Божевільні трохи, гомінливі;
До безтями здатні закохатись!;
Іноді сумні, але щасливі;
Можуть щохвилини посміхатись;;

Їх душа захоплює і вабить;
Глибиною більш ніж океан;
Хто тебе сьогодні звабить?
;Я?Чи може Кетрін-ураган?

;;Ми удвох з тобою-страшна сила
;Найбурхливіші за ріки най гірські
;Я тебе до себе знов пустила ;
Розплела мов сітки павуки;;

Ти мене тримаєш у полоні;
Всіх своїх думок і почуттів
;Я, немов комаха на долоні ;
Не дивуйся, ти ж цього хотів;;

Завжди буду поряд, в перехожих ;
В Лондоні чи навіть на Луні;
Ти і я-два дивовижно схожих;
Розчиняйся,любий, у мені...