Чуєш, брате? Ми два вітру в широкому полі. Ми з тобою на волі. Ми все дихаємо краплями крові. Уже сота ніч - то чи матір, чи то дочка нашого болю.
Чуєш, брате? Ми два птахи, які загубилися в небі. Нам шукати місяць і зірку, нам молити їх про світло. Цей світ тихо сходить з розуму, ми за це у відповіді.
Чуєш, рідний? Світ божеволіє і нам нема за що зачепитися, щоб не померти, коли він зістрибне в прірву. Ми - ніхто, і світ теж, але ти не бійся,
Я поруч, ми разом.
Ми будемо поруч і будемо живі, якщо ти чуєш мене і якщо ти віриш мені.
Чуєш, брате? Ми - це звірі, загнані в кут з власних страхів і чужих страхів. Ми слабкі і хворі, але дай мені свою руку і я поділюся з тобою силою.
Ми зникнемо під тінню сумною калини.
Чуєш? Ми одні й забуті, але це сон. Ти прокинешся і я буду поруч, коли ми будемо вмирати
і коли ми помремо.
Чуєш, брате?
спи