Читай цей вірш, уперше, чи усоте,
Бо він пливе по морю почуттів,
Читай і згадуй в тиші, ненароком,
Коли від мого погляду летів.
Летів по небу, мов на крилах білих,
Вони несли подалі від біди,
А серце тільки дужще червоніло,
І шепотіло: "Крил не загуби"...
Читай мене і згадуй ненароком,
Хай гріють душу щирі почуття.
Іди вперед красивим вільним кроком,
Вір, ще зустрінеш дівчину життя.