Серце чаклунки

Наталия Рыбальская
Заходь в моє море, пірнай в білу піну
Весняних садів та травневої ночі.
Я плаття бузкове для тебе надіну,
І буду дивитись в твої сині очі.

А ти подаруй мені щире кохання,
Ми будем ділити на двох ночі раю.
Хіба це таке нездійсненне бажання?
Не раз ти казав мені тихо «кохаю».

І тануло серце, і руки тремтіли,
Обійми шалені,  гарячі цілунки …
Амур «у десятку» послав свої стріли.
Здаюсь у полон – 
      Твоє серце чаклунки…