Небо з ранку прозоре,
Вітер міцно ще спить,
Наче в казці живу я,
У чарівну цю мить
Не дивлюсь у вікно,
Там вже снігу нема,
Може ще нас здивує,
Білим чудом зима
Але березень поруч,
Його подих зігріє,
Прийде рання Весна,
І про це моя мрія
Дні пливуть,як хмаринки,
А роки-як човни,
І Життя розцвітає,
Немов квіти Весни
Теплі руки її,
Гріють трави в саду,
Та ведуть у Дитинство-
В казку ту,молоду
Уже виросли діти,
Внуки теж підростають,
Всі батьки навесні,
Те ж дітями себе відчувають
Чув я це від бабусі,
Та від старшої тітки,
"Наче ще не жили,
Але зморшки,то,звідки?"
Ті слова пам"ятаю,
Вони в серці живуть,
Після нас,наші діти,
Їх в душі понесуть
Навесні прилітають,
Про Дитинство думки,
Комусь радість приносять,
А кому-навпаки
Свою Долю сприймайте,
Як небесне Причастя,
Хай Вам Весни несуть,
І Надію,і Щастя
Береже Вас хай небо,
І Кохання колише,
Хай же Усмішка щира,
Ваші зморшки напише...
23.02.2018 года