три крапки

Олись Лапковский
шукаю, про кого б ото мені написати...вірніше, для кого. правду кажуть, горбатого...
учора - атмосферність, вода, ефемерність...стерла...вона вже давно не відповідає на мої освідчення...
сьогодні - спогади про іронічність та куртуазність однієї панянки, яка фліртує цікавіше, як пише. кому що, звісно)правду казати, ця теж ігнорує (дві дужки - сміх посилюється, але ще не гомерично)
коли це почалося, взагалі? о, це було так прадавно. у часи, коли такі речі ранили.
тепер. боже, яка я стара...
що не кажи, все ж жіночність витонченіша. не знаю, кому цікавий мачизм.
чоловіки й самі це розуміють. розмахувати шаблюкою, як шимпанзе членом...дядечко Фройд, що побудував свою теорію фемінності на заздрощах до хвоста??? це вже, направду, смішно. шкода чоловіцтва.  фемінізм не на користь ерекції. але природа хитра.  дорогенькі  матусі мають щось проти? то станемо красенями у жіночій одежі, питимемо лише чай, говоритимемо про екологію,  не забруднюватимемо повітря навіть табачними смолами, сідатимемо на унітаз, щоб не чути вкотре про його чищення…але, даруйте, хто замовляє музику, той і платить… природа вимагає розмноження. у той чи інший спосіб…