Зима пока что злится
Зима іще лютує,
Вирує заметіль.
У полі вітер виє –
Канкан і водевіль.
Бумбосить вража сила
Весну у дві щоки.
А стійка потерпіла
Під снігом пне ростки.
Все кушпелить звірюже
І м’язи напрягла.
Але Весні байдуже –
На разі в сон лягла.
І навіть натще серце
Звитягу зберегла,
Сягла за хмари, Сонце
За промінь потягла.
І сніжні кучугури
Наснагу віддадуть.
Буремнії тортури
Струмками вщерть стечуть.
Лютує - злится
Бумбосить – гамселить – избивает, лупит
На разі – пока что
Кушпелить – хаотически перемешивает
Натще серце – на голодный желудок, Здесь – Изголодавшаяся за свободой, обессиленная заточением.
Наснага – энергия жизнедеятельности.