А сніг іде..сніжинки падають,
Думки летять, а в душі спогади.
Земля вкривається..іскриться барвами,
А в небі синім сміються Ангели.
Ой думи! Думи! Вдихну легенько,
Болить душа..болить серденько.
Чому ж так тяжко забуть минуле,
Життя пройшло..все промайнуло.
Летять сніжинки..думки читають,
А день за днем все поспішає.
Наповнять душу і сердце болем,
На все наверно є Божа воля.
Летять сніжинки..вітер в просторі,
В думках ми тонем немов у морі.
Душа шепоче..спокою хоче,
За все спитає життя охоче.
Розвійтесь з вітром думки невеселі,
Навіщо торкнулись моєї оселі.
Як стршно прокинутись і усвідомить,
Що зігрівають лиш стіни знайомі.
Що сніг на дворі це тільки прогноз,
А в сердці спливає минуле із гроз.
І те що душа не знає покою,
Минуле лишається тільки виною!!!