Александр Кабанов. Украина. Киев

Виталий Челышев
ПОПЫТКА ПЕРЕВОДА ОТ В.Ч. СРАЗУ ПОСЛЕ...
Александр Кабанов (Alexandr Kabanov)
вірші березня
* * * *
Пам’ятай, як тане сніг та останній дзвін трамваю,
пахне м’ятою доріг, я тебе не пам’ятаю,
де зім’ятий мій бузок, де мій крим без курултаю,
тане білий, мов танок, я тебе не пам'ятаю.

Мироточить сніг війни, мертвий сніг бахчисараю,
кавуни лежать в труні, я тебе не пам'ятаю,
де акація цвіте – їй підспівує джамала,
депортація – не те, іншого, на жаль, замало.

Спи, кохана крижана, переходить ніч на чвари,
де обличчя схоже на медіатор для гітари,
сходить місяць, наче я - чорний маятник хитаю,
ти – поразка нічия, я тебе не пам'ятаю.

01.03.2018

* * * *
тарас шевченко відкриває очи і бачить поруч - гоголя в труні:
чиєсь коріння довгий ніс лоскоче, щоб гоголь посміхався уві сні,
на тім корінні в'є своє гніздечко моя зозуля - біла, як кістки,
а навкруги – повітря, наче гречка, в якої відібрали пелюстки.

підземні прокидаються комахи і їм шепоче гоголь із імли:
ну шо там, синку, німчура та ляхи здобути волю нам допомогли?
чому перетворилася в повію країна щастя та країна мрій,
шевченко відкриває очі вію, а він – сліпий.

02.03.2018

ПОПЫТКА ПЕРЕВОДА ОТ В.Ч.
Александр Кабанов. Украина. Киев

стихи марта
****
Вспомни тающий сугроб и последний звон трамвая,
пахнет мятою дорог, я тебя не вспоминаю,
где измятая сирень, где мой крым без курултая,
тает в белом танце день, я тебя не вспоминаю.
Мироточит снег войны, мёртвый снег бахчисарая,
арбузы на дне труны, я тебя не вспоминаю,
где акация цветёт - подпевает ей джамала,
депортация - не то, а иного – слишком мало.
Спи, любима, холодна, переходит ночь на свару,
где лицо похоже на медиатор для гитары,
и луна, а я её чёрный маятник качаю,
поражение ничьё, я тебя не вспоминаю.
01.03.2018

тарас шевченко открывает очи и видит рядом – гоголя в труне:
там чьи-то корни длинный нос щекочут, чтоб улыбалось гоголю во сне,
а на корнях нашла гнезду местечко моя кукушка, что костей белей,
и ветер зашуршал, так шепчет гречка без лепестков в бескрайности полей.
в земле проснулись в радости и страхе все мошки, гоголь им гудит из мглы:
ну, что там, сынку, немчура и ляхи нам волю раздобыть уж помогли?
как стала шлюхою с багровой выей страна для счастья, где проснись – и пой,
шевченко поднимает веки вию, а тот – слепой.

02.03.2018