Оришка

Алла Нова
Сусіди пліткують: з Оришкою-відьмой
він взимку кохався і ночі, і дні.
Оришка блукає тепер, наче привід:
женитись він хоче весной на мені.

Я їй відчинила, бо в чари не вірю,
а глянула в очі - ой лихо! - тону...
...До тями прийшла - не впізнала подвір'я,
неначе і досі під владою сну...

Дивлюсь: на порозі щаслива дівчина,
жених коло неї й весела сім'я,
на ній червоніє знайома хустина...
Примружую очі: о Боже! це ж - я!..

До них у вікно підглядаю я нишком,
аж доки собаки не стануть брехать,
і чую услід: "Проклятуща Оришка! -
на щастя чуже зазіхає, мов тать!.."