Квiти

Катерина Фесенко
Часом вдається зустріти
Того, хто зіткан з любові.
В душах у них ростуть квіти –
Ці зустрічі не випадкові.

Трапляється, що зустрічаєш
Людину, огорнуту болем,
У вічі їй не зазираєш –
Фіалки там стеляться полем.

Колись вона мала нагоду
Співати на вулицях міста –
Тепер в неї інша свобода
І грунт у душі кам'янистий.

Її не лякає холодна
І, часом, самотня кімната.
Є скриня глибоководна,
Всередені грає соната.

Людей, що огорнуті болем,
Часто вдається зустріти:
Йдучи’ кам'янистим полем,
Крізь грунт прориваються квіти.