Я в піснях твоїх чую діброву,
А твій голос, як шум рідних трав,
Що співає свою колискову,
Під яку я малим засинав.
Ох, ви села мої синьоокі!
І красиві, тривожні міста…
Де тополі тремтять високі,
Дріботанням свого листа.
Тихі води, дощем розлиті,
І безкрайні зелені поля,
Що ранковими росами вмиті,
Де заморений вітер гуля.
Я словами постану клінно,
Перед ликом своєї землі.
І у піснях моїх невпинно,
Будуть жити зелені гаї.
Виглядає з-за хмари сонце,
Так, по-лисячи, ніби шука
У душі моїй чисте віконце,
Де шумить молода ріка.
_____________________
© R. Tserkovnyy
Корсунь, 2018