Дальтонізм одкрив Дальтон, а до нього чи й було.
З чорно-білих новин: ні дня, ні каїнам, ні юдам, не рідня; смерть й братерським окупантам.
То що там про волю, дальтоніки: чи цей малюночок взагалі безбарвний?
воля чорна не частка ночі:
чорну, бачили чиї очі...
воля сіра — дірява міра:
й кожна днина — сіра ряднина...
з волі білої вродить в полі:
життя житні складуться в долі...
небуденная — справжня воля:
й не можлива при їй недоля...
де ж ця райдуга, босі-голі:
йдем-бо долі, та прямо в болі...
а земля масна, доля пісна...
рай-дужі-рай-дуже небеса!!!
~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~
Таке вбоге, й набирало зо два відгуки на рік: ось і сліди, а котрі невидимі — від відлучених від порталу:
Рецензия на «Яка вона, воля?» (Юрий Зозуля)
Цікаво! Подобається.
Серез 12.11.2014 19:04 • Заявить о нарушении / Удалить
+ добавить замечания
+ добавить замечания
Рецензия на «Яка вона, воля?» (Юрий Зозуля)
Боже мій! Як же ж гарно!Бере у полон.Щиро вдячна.
Зинаида Комарова 19.12.2013 02:40 • Заявить о нарушении / Удалить
+ добавить замечания
+ добавить замечания
Рецензия на «Яка вона, воля?» (Юрий Зозуля)
Захоплююсь Вашою мовою )))
Августина Остров 23.11.2012 14:51 • Заявить о нарушении / Удалить
+ добавить замечания
+ добавить замечания
Рецензия на «Яка вона, воля?» (Юрий Зозуля)
А Ви хіба не приймаєте наркотики? Всі приймають, а Ви не хочете)))
Диявол говорить, що це зараз модно, модніше звісно пропивати все, а волю краще не чіпати, воля вона любить чисте поле без бруду і возвеличення твердолобих натхнень, прибічників святої віри, що переконують і перебивають весь світ за своїми вічними заповітами, прибічники злої волі.
Бажаючи розділити свободу чи спотворену незалежність для гнилої влади, де розбираються голови, як кістки у рибі.
Бондаренко Михаил 13.03.2012 02:17 • Заявить о нарушении / Удалить
+ добавить замечания
+ добавить замечания
Рецензия на «Яка вона, воля?» (Юрий Зозуля)
Хай бачуть очі,
світ білий, а не чорний,
Красу дівочу,
старий ставок бездонний,
Веселку в небі,
волошки і барвінок,
Вечірні зорі
та яскравий світанок.
ЇЇ усмішку,
на вустах, що цілував,
В траві стежинку,
де ще малим ти гарцював.
А що там доля?
Ніхто її не знає -
То Божья воля.
Тільки біль... не вщухає...
Леся Полищук 12.03.2012 22:18 • Заявить о нарушении / Удалить
+ добавить замечания
+ добавить замечания