А на порозі біля хати
Маленький хлопчик бачив світ,
Весну щасливий був вдихати,
У ніг скрутився сірий кіт,
Його товариш по пригодам,
Гроза проклятих горобців,
Що нишпорять по всім городам,
А ще ласунчик він млинців
Які пече, що ранку, мама
І пригощає іх обох,
Коли у домі є сметана,
Кота за шкірку несуть в льох.
Але й йому перепадає,
Та це із хлопцем їх секрет,
Бо той навмисно залишає,
Щоб віднести у очерет,
Що за городом, уздовж річки,
Там розташований їх штаб,
Там ще віночки для Марічки,
Які сплітає із кульбаб...
Вона сусідів менша донька,
Що оченята, як зірки,
Такі ж стежинки на долоньках
І любить хлопцеві казки.
Він їх складає і віршує,
Про необмежений цей світ
Іще багато, що відчує,
Продовжить свій славетний рід.
П.В.М. 18.03.2018г.