Олігарх, немолодий вже,
Років сімдесят,
Секретаря викликавши,
Запросив сідать,
Оце, Грицю, по безсонню,
Що надумав я,
Є в світі премія Нобеля
Хай буде й моя
То давай з тобою, друже,
Будем міркувать,
Кому, а головне за що
Премію давать,
І скажи мені, Грицаю,
З яких таких справ
Нобель всім, окрім математиків,
Гроші завіщав
Чого саме отих людей
Полишив всіх прав
Він що, з арифметикой
Бував не в ладах?
Та ні, там була інша справа,
Амурні діла,
Ні би жінка його у математика
В коханках була
Тоді пиши в положення,
Що, борони боже,
Премію ім’я мого
Вручати не гоже:
Масажистам, стрептезерам і садівникам,
Сантехнікам, інструкторам, автослюсарям,
Військовим, цирюльникам,
Майстрам бальних танців,
В незалежності від віку,
Фаху й громадянства
Отим клятим темношкірим
Неграм африканцям