Ех ,…роки мої юнацькі ,
Вже десь так далеко ви.
Раптом я згадав зненацька,
Думки лізуть з голови.
Пригадав палке кохання,
Поцілунок перший свій,
Ледве стриманне бажання,
Серця в грудях дивний бій
Пригадав жагу свободи,
Незалежність від батьків.
Про лихі свої пригоди,
Провокації « братків».
Добре ,що не впав в оману,
Що послухав розум свій.
Звісно ,я небездоганий,
Але ще триває бій.
Бій за гідність і за совість,
Бій за місце на землі.
Час пішов ,але натомість
Не ступлю вже на граблі.
Не шкодА ,усе минає,
Як вода біжать роки.
Та життя усе ж триває,
У строю я ще поки.
Сосєдка О.Д. 19.03.2018 Р.