Коли приходиш до зірок
І дивишся собі на небо,
Ти пам'ятай, що ми удвох,
А більшого мені й не треба...
Ти пам'ятай, що є тепло,
Воно в рядках, душі і серці,
У всесвіті вже все було,
Такі як ми будемо перші...
Бо ми з тобою незвичайні,
Таких не буде на землі,
Слова находимо в мовчанні
Та промінь сонця у імлі...
Наш мир неначе сатаніє,
Ламає долі всі війна,
Ніхто й себе не розуміє,
А Ненька наче чужина...
Але на небі, там на небі,
Наш Місяць човником пливе,
Кохання наше ще в потребі,
Воно в тобі й в мені живе...
Бо ми з тобою незвичайні,
Таких не буде на землі,
Слова находимо в мовчанні
Та промінь сонця у імлі...
П.В.М. 19.03.2018г.