«І на оновленій землі
Врага не буде, супостата,
А буде син, і буде мати,
І будуть люде на землі».
(Т.Г.Шевченко)
Багато років у віршах своїх оспівував я Мрії...
Але сьогодні Мрію я лелію лиш одну:
Що по-над любим Кримом скоро вже замайоріють
Жовто-блакитні прапори у Українськую Весну!..
Що всі мої рядки в гнітючій безпорадності
Не будуть безнадійно загнивать…
Що прийде – зрешті! - час повірить в Віру Радості,
Час не – оплакувать – прийде, час– оновлять!..
Коли в народженні дитини кожної розвидити
Могли б - Різдвяне Світло! - а не світлечко – на мить! –
Коли дитячі усмішки- «дитячістю» - розквітли би
Від безтурботливості геть дитячої, - розвиклої
Навік з заскаженілим дієсловом «розбомбить»!..
Коли ізпалені із мордором мости навіки будуть! -
I неважливо – Кримськії чи Керченські вони!..
І буде Мар’янкою – Мар’янка! Бахмут – Бахмутом! -
А не – одним суцільніїм пустелищем війни!..
Коли чоловіки лиш на приставці гратимуть
У «широкомасштабную війну»…
І коли Жінка – Берегиня Вогнища і Мати
(І прошу тут в сексизмі вам мені не дорікати!)
Забуде cправу «нежіночу» - Захищати! –
Біля домашньо-мирного вогню!..
Щоби борщі кипіли, а не – свари!
Щоб пригадались нам святкові дні!..
Щоб не здавалось, що «горілкою» назвали
Цей напій ми від слова «горе» в давнині!..
В нас не Історія – суцільні Горе-ріки,
Бездонні і - безоднії! – Горе-Моря! –
От щоб цьому не буть, не бути вже - вовіки! –
Оце – єдина тільки Мрієчка моя!..
А поки я молю вас, жінки, дочекайтесь! –
Чекання ваше – головна релігія! – Бійцю...
І ви, чоловіки, Боги війни, в неї ввіряйтесь,
І неодмінно – неодмінно! – повертайтесь,
І на плечах виношуйте не втомленість – Весну!..
Нехай, нехай Весна лиш тут полює
На душі, що в боях Любов забули зрешть!..
І я благаю: «Домалюй «За Мир!» малюнок,
Дитиночко, з всієй дитячей вірой в людяність,
Iз ycієй всевишньою наівністю – доверш!..
І я благаю віковічний дух могутнього Тараса:
«Всією міццю Вічності надхнення нам навій! –
Щоб – протриматься, протриматься… Протриматься! -
Заради тих сімей – і вольних, і нових!..»
Усе життя оспівував в своїх віршах я Мрії...
Але сьогодні Мрію я лелію лиш одну! –
Щоб над - всією! - нашей мирной Україной,
Над - остаточно-вільною! новой Країной
Жовто-блакитні прапори замайоріли
У першую - беззаперечно-Українськую! - Весну!..