Щастя наостанок

Людмила Киреева-Силенко


Ясний, прозорий, неосЯжний* ранок!
Такий буває ранньої весни.
Розкрий обійми*, щастя, наостАнок*,
Мене у синє небо підійми!

О, щастя! Ти завжди приходиш вчасно*,
Даруєш найщиріші почуття*,
Мов сонечко, сіяєш ясно, ясно,
Вертаєш давню молодість в життя.

В твоїх обіймах затріпоче серце,
Засяють очі блиском молодим,
Душа, мов соловейко, защебече...
О, щастя! До зірОк ми долетим!

Побудь зі мною, щастя швидкоплИнне*,
Не поринай в будЕнну сІрість днів,
Ми разом тепле літечко зустрінем,
І проведем у вирій журавлів.

Прошу, розкрий обійми наостанок,
Перед відльотом в зоряні світИ,
Бо вже ніде в космічних океанах
Красу Земну не зможемо знайти.

Комментарии:

неосяжний - непостижимый,
обійми - объятия,
наостанок - напоследок,
вчасно - вовремя,
найщиріші почуття - самые искренние чувства,
швидкоплинне - быстротечное.