Дивина

Вера Бондаренко-Михайлова
Закінчується березень.
Весна уже прокинулась.
Та раптом щось засніжене
З’явилось за вікном.
Дерева всі загорнуті,
Бруньки усі заховані,
Травичка спить під ковдрою
І дихає теплом.
Співа весела пташечка,
Цим явищем стурбована,
Із гілочки на гілочку,
Мов злякана, стриба.
Ну, де ж це наше сонечко?
Заглянь до нас в віконечко.
Ми знаємо:у вирій вже
Полинула зима.