***
Радіє сонечку земля,
Мережана ще в білих цятках,
Хита тополі шпак гілля,
Майструє з пір"я теплу хатку...
Своїй завдячуючи долі,
Співа про рідний край, степи,
Про ниви, луки, сонях в полі,
Про все, що в серці навіки...
Про те, долаючи як шлях,
Через моря і океани,
Він марив про знайомий дах,
Про рідну тополину в шрамах...
Радіє весноньці земля,
Мережана сніжком,як в цятках,
Хита тополі шпак гілля,
Майструє дбало з пір"я хатку...
***