Мій хлопчику,
Легесенько беру прядки твого волосся, і пальці тремтять від солодкого почуття.
Трема між твоїми різцями, як трема над Ї.
Бажати тебе – найбільша насолода, яку перевершить хіба що, бути в тобі.
Залишмо фізіологічні подробиці, хто у кому.
Адже у нас усе спільне, хлопчику мій.
І навіть, якщо я кажу: «хлопчику мій», «мій та твій» у минулому.
Тепер я казатиму: «Наша Величність».
Гарненькі дві крапки над Ї.