Я вірю в ті дні,
Коли теплі вітри,
Роздуватимуть суть
У багряних вітрилах.
Тоді сяйво в житті,
Буде там, де і ми.
І прокине нам путь
На опалених крилах.
Сонце хоче тако;ж
Засинати в тиші;,
Де холодна зоря
Супроводжує душу.
По той бік огорож,
Землю б’ють спориші,
А невпинні моря,
Б’ють замріяну сушу.
Та я вірю в ті дні,
Коли теплі вітри,
Принесуть нам життя
З невідомих літер.
А сьогодні в вікні,
Тілько бачимо ми
Нерозривне злиття:
Море, шторм, вітер…
__________________
© R. Tserkovnyy, 2018