Може думи плекаю надто,
Линуть в простір, як ті пташки,
Їх приборкати, мабуть, варто.
Може винні твої книжки.
Може доля блукає поруч,
Чуйне слово зігріло кров.
Дошкуляє пульс гірш ліворуч,
Може сумнів його зборов.
Може я понадміру вперта,
Виколисую почуття.
Мабуть мрія моя відверта,
Несумісна з новим життям.
Може рано стулила очі
Під вразливу струну весни….
Може… й так! Втім, цієї ночі,
Ти прийшов в мої тихі сни.