Дуновение

Ингорек
Я, ветерком, скользну
И тихих снов
дремоту,
Я с поцелуем,
Нежно обниму...
И глаз глубизну,
(теперь одну
Заботу)
Я в неземную,
Унесу весну.

Л Ц Я  Доброго утра!