Я кожен день неначе помираю

Ерёмин Валерий Алексеевич
   

Я кожен день, неначе помираю,
В мені бринить, як в свято – Благовіст,
Коли тебе до серця пригортаю,
З жаги кохання до солодких сліз.

Із серця йдуть усі мої бажання,
Своїм життям до тебе я приріс.
Гаряче і палаюче кохання
До тебе,  моє серденько приніс.

Я кожен день до Господа благаю:
«Нехай не в’яне твій первинний цвіт!»
Я кожен день, неначе помираю,
Бо ти для мене є найкращий світ.