Скарбом зимових снив була Весна...

Зозуля Юрий Павлович
Продовжуючи перепублікацію з попереднього сайту та збагачуючи її набутим досвідом?
Не бить би очі рядками, краще слухать їх чуттями??
А нАзву би розчути — мов, россіянцю, слідом: скарбом зымовых сныв була вэсна...
Та додача нэ лэжача зо страснОго: підійшла СтрастнА П’Ятныця!
Й не лэдача бы з будЭнного: ні дня, ні каїну, ні юді, нэ рідня!!
~  ~  ~  ~  ~  ~  ~!  ~  ~  ~  ~  ~  ~  ~  ~  ~!  ~  ~  ~  ~  ~  ~  ~  ~  ~!  ~  ~ 

приходь, весно, раєм; приходь, весно, раєм, — приходь, весно, раєм...

весна ще ві сні
ввижає ці дні
під райські пісні!..

за веснами й літ
дочікує світ,
а бджоли — лет, літ!..

веселка до дна
од цвіту тіснА,
духм’яно-яснА!..

уквітчаний сад,
замислений гад*,
не займаний лад**!..

зоставайся раєм, зоставайся раєм, — зоставайся раєм!!!

*) гад — ще той змій: чи не його парафія "заГАДочні душі"; як таке Вам?
**) лад — багатюще слово: а найпорядніше з того, мабуть, "порядок"?

~~~
МІЖ ЗИМИ Й ВЕСНИ — КРАЩЕ ВЕСНУ НАСНИ!..

зернятами сипав сніг…
вгорі його лузгав сміх…
доліта землі лушпиння…
вогке, сіре, снігу тління…

ще не гріє, як не вміє…
тільки й того, що світліє…
сил стача лиш на відлигу…
давиться земля од снігу…

сонця викотили кулю…
так підсушують цибулю…
променів сухе бадилля…
у довкілля час дозвілля…

а все ближчий вищий сміх…
на думках весна, та гріх…
гола, щулиться природа…
без кохання мерзне врода…
~~~

РЯДКИ З ТЕПЛОМ:

...зігрівається земля по ночі,
загортається щільніш в повітря,
й упадає-треться кволе вітря...
й серце загрівається крізь очі.

...одігрілися співи пташині,
і не дощ, а тЕпло ллються звуки,
вигрівають зустрічі й розлуки...
бо таке теплО постало нині.

...що купаються у нім проміння,
ще й міняються, аж до коріння,
всі відомі з вечора підстави...
в теплу мить життя, й теплінь уяви!!!
~~~

ВЕСНЯНКА – ЗАБАГАНКА:

добрий лісе, лісе-добру, – ой, лісе-лісочку:
вибирай-но собі нову до весни сорочку;
у листочках найюніщих, у первістках квіття:
із припасу на прикрасу вичепури віття;

білий світе, світе-білу, – а світе-світОчку:
вибирайся, де світліше, хоч верху горбочку;
убезпечений будь, ждуть! – на твої прохання:
оцим разом, й чаром разом, – вигукай бажання;

най не шепіт, або лепіт, – тут справа гучнАя:
од напАстя, й аж до щастя, дорога прямая;
люде добрі, добрі ж люде... і собі просіть то:
по-Весінньому, в Подобі, – пережить у Літо...
~~~

СТЕЖКОЮ ДО РАЮ:

у природи дивом вроди
дивоцвіти диво-квіти
яснИй усміх тихий успіх
надзвичайні ці звичайні
лугові та в лісі кожні
польовії придорожні
піднебесні їхні долі
сутність віри символ волі
первоцвіти в рай сліди
~~~

ВЕСНА, У САМІМ СОКУ!.. (трохи забігаючи вперед, і замальовуючи тамте)

ми такі часи застали:
набрякали листям віти,
впасти змусили нас квіти...
ти диви, причарували!

облишила сон Природа:
вже хильнула перші соки,
а з Небес п'є найвисокі...
там раніще сходить Врода!

й весенІє ж, веселіє:
світу розкрива обійми,
щасливІшаєм у них й ми...
святкувать Весна уміє!!!
~~~

ЗАРИСОВКА ЖИЗНИ

...как только вселится весна
в хорОмы от зимы извечной,
по праву самой первой-встречной,
скликает всех к себе она!..

её безУдержны порывы:
бегом вскрываются нарывы:
и бледности теряют силы:
а холод потерял права!..

...не оставляя на похмелье,
и в самом деле так пьяны, –
все отмечают новоселье:
традиции – соблюдены!..

и волшебством куда известней,
не просто фокусом, что ты! –
вдруг появляются цветы, –
а в них нектар, – ещё чудесней!..

...всё начинается с весны:
но не с цветов, а простоты...
– стремительно!!!
без суеты...

#
...окажемся, каким-то чудом,
или везением таким...
– где хорошо! и тут побудем,
и эту радость протрубим;

и посрывает наши крыши,
и попадём под небосвод;
и кто-то, – может, он пилот, –
поднимет землю чуть повыше!..

а мы увидим, где ж мы есть!..
друг-к-дружке бережно прозреем...
– оказывается, – умеем!
и к нашей чести эта весть!

возвысимся, на самом деле,
над гранью выхода из тела!
...стоят прекрасные мгновенья:
для продолженья, – продолженья...

#
...выставка картин нерукотворных
вернисажем в залах круглый день:
не в мазках, – в помазаньях духовных;
без теней, которым на плетень...

...тени происходят здесь от света:
всё равно, какого: зимы, лета;
стенами возвысились картины,
с росписью небесною едины...

...не тщеславно так, и не притворно:
просто живо, просто – чудотворно;
в этом храме можно прикасаться,
и самим тихонько обновляться...

...заходите в будничные дни:
это будут праздники одни!
да, – всё могут зА ночь поменять,
или прямо здесь переписать...
~~~

ФОРМУЛА КІЛЕЦЬ:

...весна до літа підійшла,
що саме народилося!
...мов молоко, свій сік дала:
хіба то припинилося...

...буяння лІта^ по життю, [^ - літає]
нагадує біг по вогню!
...святеє грішним запалЮ, –
і власним соромом заллю...

...а літо висне на весні,
які ж п'янкІ його піснІ!
...не хоче й чути слова "ні":
й кохання ті геть навіснІ...

...вже з нього згага-печіЯ:
впади десь в осінь, течіЯ!
...де береги зими стрімкі
навідують струмки дзвінкі...
~~~

ВРЕМЕНА ВРЕМЕНИ, ЗАРИСОВКА ВАЛЬСОМ

...осень и сень всё – осеняют;
в дождливый день и укрывают:
зонтиком листьев, раскрыто застылых;
накидкой из чувств, тёплых и стылых.
...осень и сень – осеняют!
накидки из чувств – предлагают!..

...припудрят снега бледность природы;
твердеет вода от этой погоды;
пушистей кота и тише мыши
снежинки средь дня прижмутся и дышат.
...снегА поверх дней, ночей, всей природы, –
свежа белизна под весенние роды!..

...весна у окна соплива с восторга;
одна лишь она сменяет без торга:
зимы холодА – на витамин роста;
затопит всех нас, и превратит в остров.
...пока не красна, на голом восторге, –
мистерией чувств на развалинах морга!..

...затем день и ночь пойдут нам навстречу;
а мы и непрочь отдаться и лету!
бессонных луны и солнышка – свету!
мелодиям грёз, и в грозах – ответу!
...да мы и непрочь отдаться хоть ветру, –
в поэзии грёз; но в прозе – лишь метру!..

...вот так, круглый год, – вот так все сезоны, –
вот так нам везёт на жизни озоны:
на радость и боль, их равные части;
на главную роль, и, даже, – на счастье!
...вальс, круглый как год, как жизнь непрестанный, –
кружИт, и уводит в лучшие страны!..

...кружИт и звучит, пробравшись средь пенья:
мелодией вечности, ноткой мгновенья;
кружИт и звучит, кружИт и уводит;
звучит и уводит, уводит – звучит
.....~. ...~... ......~...... .....~........ ..~... ....~.
.......~.....~..........~.. .............~..... ......~.... .~..