морок
Панкратов Володимир (Панкратов Владимир)
орiгiнал бач отут http://www.stihi.ru/2018/01/30/3602
переклад як подяка до мого читателю
Попіл летить з сигаретного спектра,
А за візерунками, вмьорзшімі в раму,
Сніг запалюючи яскраво прожектор
Вирізав в ночі глибоку рану.
У білих лахах блискучих уїдливо,
Вітер став бачено і розлючений
Стрибаючи до горла вискаленим, вовком,
Даремно гризе мій кордон засклений.
Корчиться нiч, від переляку і болю
На копті світла, який увійшов міцно.
І вилітають з утроби на волю
Сніговими птахами образи ... лики ...
У келих мiй зi пiввипітим бренді,
Через віконний екран, з хуртовини,
Крапає хитро прекрасна ця відьма,
Морока палкого солодке зілля.
Лопнув, не витримавши нерв з вольфраму!
Північ миттєво втягнула бачення
І виявилося, як на амальгамі,
Немов чуже, моє відображення