Коли земний кінчається політ
і покидає плоть душа людини,
то по дорозі у безсмертя світ
в чистилище вона спочатку лине.
Вготованих тортур вкусивши смак,
залежно від земних особи вчинків,
душа, пройшовши фейсконтроль, відтак
іде у рай чи пекло для спочинку.
Коли земний я свій закінчу шлях
і в інший світ душа моя полине,
до пекла спершу полечу – на жах
мельком погляну лише на хвилину.
Затим до раю також зазирну,
для праведних відкриту неба браму –
релігії з’ясую таїну,
як світлі душі там живуть погляну.
Непослухом я був усе життя
і після смерті б не лишивсь собою,
якби душі нікчемності буття
в раю обрав чи пеклі, між юрбою.
Небесну варту чемно попрошу –
хвилину-дві на мене зачекати
і босоногим, як по споришу,
покину ті засиджені пенати.
Душа моя прошиє жар і лід,
розірве цей старий уклад обтяжень
і утече в безмежжя дивосвіт –
шукать собі нових пригод і вражень!
10.04.2018