Зі мной частіш буває геть не солодко. Ти знаєш.
Безмежна подяка за те, що все одно не залишаєш.
За те, що в чесності твої слова прозорі,
Запалюєш новими надіями у моєму пульсі зорі.
І я навчаюсь впевнено йти до загальної мети.
Моє бажане місто казкових феєрій - це Ти.
Так Богом задано, що лише ти один
Блукаєш магістралями усіх моїх судин.
Сутність твоя розмістилася у лівому моєму боці.
Ти - збірник потужно соковитих згадок та емоцій.
Собою набрав до верху моє кохаюче сердце
І не важливо: храм воно тобі або фортеця.
Хоча буває воно з тобою занадто вразливим,
Але здатне зберегти тебе від будь-якої зливи.
Нехай твій погляд іноді буває гостро-холодний -
Я все одно пірнаю в його чарівну безодню.
Душа твоя горяча. У ній я зігріваюсь.
Я в ній залишитися надовго дуже сподіваюсь.
Можливо, собою я туманом укрила частину світу.
Вибач. Без тебе я не знаю куди себе подіти.
Колись і ти мені собою сонце закрив
Та став об'єктом для моїх найщирішіх молитв.
Знаю, що я - сивина на твоїй мудрій скроні.
Але ніхто як я не цілував твої долоні.
Мій янгол неземний, ти незабаром підеш в море.
Тримай у пам'яті мої цілунки частіше на повторі.
І не пускай у думки сумнів, навіть на хвилинку
Я не втомлюся чекати тебе у нашому будинку.