В променях синій вечір,
Золотом грають струни.
Клекіт вгорі лелечий
В ніч відбивають луни.
Вгасла дотла заграва,
Фарби злилися з небом.
Пахне п’янка отава
Свіжим квітковим медом.
Купол ряхтить зірками,
Денні втихають млості.
Там десь і ти думками
Краєш безмежний простір.
Звідти твої всі вірші
Благословенні богом.
Шкода, стають скупіші
Думи із кожним роком.
Ми, посивілі діти,
Втратили спільні теми.
Час застеріг нас. Квити –
Мрії і сни окремо.
Плине за обрій нічка,
Слідом мої зітхання.
Знаю, життя, як свічка,
Вічне лише – кохання.