Я хочу жити, просто жити
А жінці пестити вуста
І щоб щасливі були діти,
У добре вірити, в Христа...
Я хочу знати, що полишу,
Яким згадає мене люд,
Чи збережу натхненну тишу
І з чим прийду на божий суд...
Як що гріхи, то тільки мої,
Не ті, що скоїв хтось, колись,
В ім'я чогось, чиєїсь волі...
Усе життя своє моливсь,
Просив у Бога свою долю,
Для Неньки миру, людям рай,
Душі натхнення, а не болю.
Чого ж палає рідний Край?
Життя нічого вже не варте,
В гаю затихли солов'ї,
Міняє фарби шкільна карта,
Не має ладу у селі...
П.В.М. 13.04.2018г.