ВЕЧІРНІЙ ТИХИЙ СПОКІЙ
Оксамитова хмаринка
Зачепилася за обрій.
Сни чужі спішать навшпиньки
В мій вечірній тихий спокій.
Сонце прОменем останнім
Бік лоскоче у хмаринки,
І тихенько, і печально
Поринає у шпаринку.
Над яскравим дня спектаклем
Обрій вже напнув завісу,
Управляти другим актом
Випливає Повний Місяць.
В голубому сяйві ночі
Затаїлись чорні тіні,
І до витівок охОчі
Сни чужі до мене линуть.
Прилітай МІЙ сон! Скоріше!
Я чужого сну не хочу,
Принеси святе, колишнє
Юне щастя в сяйві ночі.
Чую: феї-чарівниці
В сон тихенько йдуть навшпИньки...
...Колисає Повний Місяць
Оксамитову хмаринку...
03.02.2017
(Опубликовано в сборнике "С кем на край света...)