Вечiрнiй тихий спокiй

ВЕЧІРНІЙ ТИХИЙ СПОКІЙ

Оксамитова хмаринка
Зачепилася за обрій.
Сни чужі спішать навшпиньки
В мій вечірній тихий спокій.

Сонце прОменем останнім
Бік лоскоче у хмаринки,
І тихенько, і печально
Поринає у шпаринку.

Над яскравим дня спектаклем
Обрій вже напнув завісу,
Управляти другим актом
Випливає Повний Місяць.

В голубому сяйві ночі
Затаїлись чорні тіні,
І до витівок охОчі
Сни чужі до мене линуть.

Прилітай мій сон! Скоріше!
Я чужого сну не хочу,
Принеси святе, колишнє
Юне щастя в сяйві ночі.

Чую: феї-чарівниці
В сон тихенько йдуть навшпИньки...

...Колисає Повний Місяць
Оксамитову хмаринку...

03.02.2017

(Опубликовано в сборнике "С кем на край света...)


Рецензии
На это произведение написаны 2 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.