Шумить весна, гуде.
І душі розквітають,
Блакить в себе вбирають,
Їх пломінь в гору йде.
А може, хто не знає,
Що буде нам дано?
Посіяно давно,
Та мало хто збирає.
У матінки Землі
Терпіння вистачає.
І хто її кохає
Не пропаде в імлі.
Із центру промінь б'є
І кожного проймає,
Про долю світлу дбає,
То ж верхній шлях стає.
А там зелений дім.
Свічада обіймають,
Святим дощем купають
У сяйві золотім.