Володимир Короткевич
ЄВРЕЙЦІ
Бузок буяє понад стріхою,
Під вітром тягнеться до шиб.
Згадав я з тихою утіхою
Твоїх очей біблійний глиб.
Відбито в них димів огроми,
Пролиту кров, журбу доріг,
Пожарище старого дому,
Любов до берегів нових.
Готовий вічно споглядати
Цю глибочінь бездонних вод,
І вірю, вірю я завзято,
Що буде жити й мій народ.
(переклад з білоруської — Любов Цай)
Іл. - Маурикій Ґоттліб. Рахиль
***
Уладзімір Караткевіч
ЯУРЭЙЦЫ
Шалее сіні бэз над стрэхамі,
Бяжыць па ім вятрыска-зыб.
Я ўспомніў з ціхаю уцехай
Тваіх вачэй біблейскіх глыб.
Адбіліся ў іх клубы дыма,
На рэках плач і сечаў кроў,
Пажар старой тваёй радзімы,
Любоў да новых берагоў.
Гляджу ў маўклівым захапленні
У глыб бяздонных гэтых вод
І веру, веру без сумненняў,
Што будзе жыць і мой народ.