Когда мы вдвоем украинское

Евгения Кобикова
Співають солов'і, як ми удвох.
В розмовах час збігає швидкоплинно.
Слова  і спогади...так лущений горох
в ряднину  пада й пада без упину...

Очей коханих ніжна глибина
для серця, як бальзам цілющий ранам.
І хочеться пірнути аж до дна
душі,  що маками заквітчена багряно.

Такі спокійні, милі вечори..
І  ранки, як від першого причастя.
Здіймаю вдячно очі догори. 
Хоч крадене, але всерівно щастя. 

24 квітня 2018р