Загубили козаченьки щасливу підкову,
Обдурили дітей божих воріженьки знову,
Відцурались церкви-неньки за борги не в міру,
Служать тілом і душею корчмаревій вірі.
Вмийся, парубче, росою, здійми вгору брови -
Бачиш: крадуть твоє свято - Святую Покрову.
Все... Цяцькуйся медалЯми, закопилюй губи,
Не ганьби лиш "оселедця" - зголи того чуба!
А з могили степової десь орли злетіли -
Наче ніч, так синє небо за мить почорніло.
Будуть гості на весіллі, дружки й наречені!
Буде гірко-гірко в роті й солоно в легенях,
Бо в брехливого в очах живе страх,
А у заздрісника в грудях - серце Юди.
Чуєш, припустімо так:
Ти, насправді, не козак -
Просто імітація,
Чиясь провокація.