І знову заметіль. Із пелюсток – квітнева.
Летять додолу лагідні сніги:
рожева – з абрикос, а біла – черешнева
встелили ніжно землю навкруги.
Заціпеній, замри. Хай тиша полікує.
Відчуй, як душу пестують думки.
Весна прокинулась, так впевнено крокує,
що підсвідомо пишуться рядки.
Природа незабаром змінить світлі шати,
одягне розмаїті кольори.
Весна формує плід, їй варто поспішати,
небавом літо вилучить із гри.