Упiрнаючи в сяючу синь

Прокопенко Юрий
Зупини мене зараз,
Коли ще не зовсім запізно.
Зупини мій вогонь,
Доки він у пожежу не вбравсь.
Пахкотить серце жаром,
Ланцюг розриває залізний,
Вже готовий «Арго»
Перевірити міць впертих брам.

Зупини як не віриш
Своїм відчуттям нереальним.
Зупини ніжний спів,
Що лунає на всі голоси.
А як ні, то у вирій
Гайнем крізь простори астральні,
До небесних морів,
Упірнаючи в сяючу синь.

9:08, 02.05.2018 рік.

Зображення: http://zonatigra.ru