Ранкове сонце не пече.
Лице ласкавить ніжно.
Патріс, Паріс, та Сенса Патріа *.
Ти яблуко мені подав на смерть у Трої.
Поставив не на ту богиню ти.
Та й я обрала не свого героя.
У світі вічні блукачі.
Вчорашні любощі.
Робота від зорі і до зорі.
Який же ти смішний, кумедне ведмежатко.
То я смішний тобі?
Якби в мені зосталось щось від жінки,
можливо б зараз я страждала.
Та у мені є
лише аналітик та добра матінка,
що догодить усім бажає.
Що мої дні?
Варити, прати,
за кожним мити посуд, прибирати речі,
чекати звісно,
буть напоготові (панчохи та підбори),
завжди служити:
кава? чай? додати молока?
Важливі справи є у всіх.
Що до моїх…
Які то справи? -
панчохи та підбори,
долити молока.
Senza patria – без вітчизни
https://www.youtube.com/watch?v=7VTU8udx98Y