Оригинал.
Дитинство-казка, мов чарівна мить,
Там завжди сонячно і світло.
І річка вдаль приваблива біжить,
А поле травами розквітло.
Там стільки сонця, радості, тепла,
Краси чарівної без краю!
Там наймиліша стежка пролягла,
Лиш вороття туди немає.
Там велетні дерева до небес,
Струмочки чисті гомінливі,
Повсюди стільки казки і чудес…
Там ми були такі щасливі!
В дитинстві все яскраве і дзвінке,
Уміє серце милувати.
А малинове сонечко таке,
Що у словах не передати.
А неба синь нас кликала в політ,
Там чисті роси найсвітліші.
Там вперше пізнавали дивосвіт
Й були, мабуть, найщасливіші. (Надія Красоткіна)
Поэтический перевод Сергея Петрикова
О детство-сказка, как волшебный миг -
светло и солнечно там вечно!
И речка вдаль чудесная бежит,
А поле травами расцвеч'но.
Лучей там столько, радости, тепла,
красы волшебной бесконечно!
Там солнечная тропка пролегла,
возврата лишь туда нет - в край беспечный!
Деревья-великаны до небес
и ручейки там чистые кружатся,
повсюду столько сказки и чудес... -
там были мы так счастливы, признаться!
Как в детстве звонко всё и ярко в'круг -
умеет сердце тронуть мило.
Малиновое солнышко вокруг -
такое и в мечтах не приходило!
А неба синь звала нас всё в полет.
Там росы чистые сверкают.
Впервые там узнали как поёт
сердечко, может, в середине рая... (Надежда Красоткина)
Адрес фото открывается при редактировании
https://s47.radikal.ru/i118/1107/d8/ce3589cc2a60.jpg