Під шелест листя у саду
Я кожен рік до Тебе йду...
Учителю! У майбуття
Ця стежка ляже крізь життя.
Ти вчив любити, жити вчив.
Ти цілий світ для нас відкрив.
І ми, наївні і малі,
Немов малята-журавлі,
Літати вчились. Щоб колись
У синє небо піднялись.
Полетимо, а в Тебе знов
У класі - діти і любов...
Спасибі, Вчителю, за те,
Що в Тебе серце золоте.
За шелест листя у саду...
За те, що я до Тебе йду...
Уклін Вам, любі Вчителі,
За Вашу працю на землі!