Моя Україна
Україно моя! Рідне сонце печалі!
Знов під небом твоїм золотіють жита...
Знову бачу твої ясні зоряні далі,
Де минають мої незабутні літа.
Стигле золото ниви і небо блакитне
Поєднались навіки у долі моїй.
Вірю я: оживе Україна, розквітне
Барвінковий вінок, край Тарасових мрій.