Н.Винграновский, украинский поэт 1936-2004гг
Года желаний. Неуверенность. Соблазны!
Всё, всё!- водой из-под весла.
Страдай и плачь теперь, моя услада,
грусти же грустью сердца и чела.
Вот и закончились поля из наших снов.
Закончилась страда невыносима.
Я накосил лишь нервов добрый сноп,
и горстку радости намолотил в полсилы.
Надежда ещё рвётся сквозь рыданья.
Куда глаза глядят – бежит любовь,
Как та слеза, подожжена лучами,
что по щеке вечерней убегает в ночь…
Май, 2018г.
Оригінал
Літа жадань, літа сум*ять і знади!
Усе, усе – водою з-під човна.
Страждай і плач тепер, моя ти сладо,
Журись журбою серця і чола.
Оце і все із поля наших снів.
Скінчилися ожинки навіжені.
Я накосив лиш нервів добрий сніп,
Та вимолотив радощів півжмені.
Та ще надія б*ється в голосіннях!
Та ще любов біжить у манівці,
Як та сльоза, підпалена промінням,
По вечоровій стомленій щоці.
1962р.