На фронті Східному без перемін.
Ні наступу, ні відступу немає.
Працює рада, президент, кабмін,
Чому без перемін?Ніхто не знає.
Вже п’ятий рік ні краю, ні кінця
Не видно ні зблизька, ні у біноклі.
На цвинтарях бронюються місця,
Носовички ,від сліз, давно промоклі.
Серед квітучих вишень і калин,
Красивих, молодих ховають хлопців.
Країна плаче від гірких новин,
Стоїть у чорній вишитій сорочці.
Здається траур вічний, назавжди,
А може так і є і не здається,
А може не цвітуть уже сади,
А може нам усе це тільки сниться?
Та ні не сниться , хлопче, це тобі.
Чуєш співають діти під гітару,
Про те що волю здобувають в боротьбі,
Життя ж у рабстві дістається даром.